Команда IT BRO на 90 % складається з ветеранів, які захищали Україну у війні на сході. Головні вектори їх діяльності — web-розробка та дизайн, IT-курси для ветеранів та допомога у створенні соціальних платформ. Чим IT BRO відрізняється від інших студій, як ситуація з пандемією вплинула на бізнес та чому команда безкоштовно допомагає волонтерським організаціям, запитали у співзасновника проєкту Олекси Коби.
Олексо, коли виникла ідея створити власну студію з web-розробки та як з’явилася назва проєкту IT BRO?
Після повернення з АТО я та побратим Олексій Галенко (позивний Роджер), який тоді мешкав у Дніпрі, не зговорюючись, пішли на курси з програмування і почали опановувати цю професію. Через час у нас виникла ідея об’єднатись і створити ветеранський IT проект. Чому він називається IT BRO? Це як побратими в IT, бо більшість нашої команди — ветерани. У добровольців практично всі носили бороди, тому й на нашому лого зображений такий бородатий чувак.
Наш проєкт стартував у 2018 році. Тоді ми почали брати замовлення по комерційній розробці. Ми розробляємо web сайти різної складності, також в команді є дизайнери і фахівці у роботі над формуванням брендів. У кожному проекті ми намагаємось зануритись у справу і розкрити її у WEB, щоб максимально передати історію і справу клієнта. Наразі у нашій команді до 10 людей. Ми намагаємось перенести минулий досвід і цінності у нашу поточну справу.
Як давно займаєтесь програмуванням? За фахом ви — айтішник?
У 2014 році я навчався в магістратурі в Полтаві на кафедрі історії і філософії та збирався йти в аспірантуру. Паралельно займався ковальською справою і заробляв цим. У 2012-му я запустив громадський рух, який проводив багато вуличних лекторіїв, музеїв та акцій, а потім став фундатором Майдану в Полтаві. Коли розпочалася війна на сході, пішов добровольцем, служив у складі полку «Дніпро-1» з 2014 по 2016 рік. Виконував задачі у секторі «М», тримав оборону у селі Піски — правий фланг поруч з Донецьким аеропортом. Був двічі поранений, повернувся додому, бо здоров’я вже не було, і почав шукати себе.
Пробував себе на різних роботах, але було важко переключитись. Потім потрапив на курси з програмування, які проводила компанія Beetroot Academy — у них було одне безкоштовне місце для АТОвців. Після того курсу пішов на інший… І продовжую вчитись далі, щодня. Свій перший проєкт я взяв десь через 1–1,5 роки з початку навчання. Звісно, було важко.
Розумію, що статтю будуть читати різні люди, у тому числі і ті, хто вчився у виші більше 5 років, а потім довго працював за фахом. Розумію, що вони будуть іронічно посміхатися. У нашого проєкту, звісно, бувають проблеми, але ми постійно намагаємося розвиватися. За цей час я зрозумів, що треба вчитися не трендовим речам, а глибше розбиратися у коді, тому паралельно з курсами з програмування самотужки розбирав алгоритми, структури даних. Зараз паралельно з заглибленням у технології також занурився у математику.
Олекса — це ім’я чи позивний?
Олекса — скорочено від Олександр. На війні у мене було кілька позивних. Найчастіше називали саме Олекса. Настільки звик, що коли повернувся з АТО додому, на Сашу навіть не відкликався. Ім’я Олекса мені стало ближчим.
Чим IT BRO відрізняється від інших студій з web-розробки?
Тим, що ми — вояки для ваших веб-проєктів, і ми будемо битися за ваш проєкт. Це проявляється не лише у підтримці. У нас був випадок, коли до нас звернулися з приводу одного з продуктів на українському ринку та замовили розробку веб-ресурсу. Потім, буквально через тиждень, нашими послугами зацікавились ще дві людини з аналогічними продуктами у тій же ніші. Ми їм відмовили, бо перший проєкт включав не тільки розробку, але й просування. Пояснили чому відмовляємо, бо це — конфлікт інтересів.
Коли беремо якийсь проєкт у розробку, не робимо його за якимось шаблоном, а намагаємося дослідити, вникнути у його суть, у тому числі в дизайні, у шрифтах, у деталях, анімаціях, дрібничках. Заглиблюємося в історію проєкту, щоб максимально його розкрити. Нас надихають люди, що змінюють світ навколо себе і насамперед, серед замовників. Ми намагаємось підтримати тих, хто несе зміни. Ну і звісно — ми не підтримуємо проєкти країни-агресора або якісь шахрайські, на нашу думку, — казино, лотереї. Навіть, якщо нам пропонують великі гроші.
Були такі пропозиції?
Так, були. А ще одного разу ми робили сайт для ветеранської організації, а потім на цей сайт почалася атака з Санкт-Петербургу, але ми впоралися. Про співпрацю з онлайн-казино приходило не менше десятка листів, звісно, усім відмовляли.
Як ставитесь до замовлень, коли українські підприємці просять зробити російськомовний сайт?
Намагаємось підприємцям пропонувати альтернативу. Наприклад, нещодавно один підприємець каже нам: «Мені потрібна тільки російська версія сайту». Відповідаємо йому: «Давай, так: ми робимо і українську, і російську версії, причому стартовою буде саме українська, бо ми живемо в Україні». Поки що жоден клієнт не відмовився. Ми не кажемо українським компаніям «ні», просто пояснюємо свою позицію і чим це може буде вигідним для них, намагаємося запропонувати рішення, які відповідають нашим цінностям, і водночас допоможуть підтримати їхній проєкт.
За якими критеріями обирали хостинг-провайдера для сайту IT BRO?
Коли я вчився в Beetroot Academy, HOSTiQ.ua мені порадив мій викладач — дуже крутий розробник Олексій Калюжний. Він казав, що йому подобається їх підтримка. Коли переді мною стало питання щодо власного хостінгу, я в першу чергу згадав про HOSTiQ.ua. У 21-му сторіччі дуже важливо, коли між клієнтом і замовником є якась емоція, цінність. Коли ти спілкуєшся з HOSTiQ.ua, ти відчуваєш цю емоцію — їхня котяча дружелюбність у всьому, у тому числі у спілкуванні з підтримкою.
Коли тільки починав веб-розробку і брав якісь перші замовлення у 2018-му, пам’ятаю, що не міг щось полагодити на сервері, написав посеред ночі і отримав відповідь з абсолютно дружелюбним поясненням. Круто, коли компанії не просто декларують якісь цінності, а вони в них проявляються у підтримці, роботі. Мені б дуже хотілося б, щоб інші українські компанії теж переймали цей досвід, цей підхід.
Стаття з теми:
Як вибрати хостинг
Коли вирішили запустити IT BRO Academy? Скільки ветеранів за цей час пройшли навчання на ваших курсах та знайшли роботу?
У вересні буде вже два роки, яка працює наш проєкт IT BRO Academy. На даний момент у нас два потоки студентів-ветеранів від 18 до 65 років. І коли я бачу, як вони загоряються, комунікують, то розумію, що самозайнятість та організація самозайнятості — це не щось фіктивне, а реальна координація у тому, щоб допомогти людям відшукати себе після повернення з війни. Це дуже кльово працює для адаптації. Завдяки цим курсам ті, хто хотів навчатись, знайшли роботу.
Усього за цей час на наші курси потрапило більше 250 ветеранів та ветеранок. У нас дуже багато практики на курсі, інакше ти не навчишся працювати. Коли ти заплатив гроші за навчання, то маєш пройти цей курс, інакше втратиш гроші і нічому не навчишся, а на безкоштовних курсах трохи втрачається мотивація.
Щоб якось стабілізувати мотивацію, в минулому році ми змінили концепцію — тепер це грант, який потрібно виграти. Грант назвали на честь Григорія Матяша — нашого побратима, який загинув в 2015 році у Пісках. Чому на честь нього? Тому що він для нас був прикладом людини, яка постійно вчилася, розвивалася і у будь-якій ситуації намагалася вдосконалитися. Для того, щоб виграти грант, потрібно пройти чотири етапи — тести на логіку, англійську, базові знання інформатики та написати мотиваційний лист.
Друге нововведення, яке ми зробили, — у нас є чекпоінти між модулями. Якщо студент не складає їх з будь-якої причини — приймав участь у спецоперації, зустрічався з прибульцями, то ми, на жаль, прощаємося. Декілька разів робили виключення, коли реально треба було людину підтримати, але в 95 % випадків говоримо: до побачення. Правило має бути одне для всіх.
Допомога волонтерам COVID-19. Як з’явився цей проєкт?
У березні до нас звернулася полтавська волонтерська група, навколо якої організувалися місцеві жителі і бізнесмени по допомозі медзакладам Полтави, бо більшість лікарень в Україні готові на 3–10% до ризиків пандемії. Ми їм, звісно, допомогли і зробили безкоштовно веб-проєкт, на якому волонтери висвітлюють хід своєї діяльності, повний список потреб і тому подібне.
Потім ми запропонували таке рішення іншим регіонам. До нас звернулися люди з Харкова і Херсона. З Луганська взагалі прийшов лист з електронної скриньки обласної адміністрації. На час карантину наша пропозиція залишається актуальною, якщо комусь потрібна допомога. Раді будемо підтримати волонтерів, щоб переконвертувати паніку в конструктивні дії.
Окрім того, наша команда взяла участь у хакатоні The Global Hack. Ми зробили можливим розгорнути подібний проєкт в інших країнах за лічені години та переклали документацію і функціонал.
Ви також запровадили грант для молодих науковців. На яку допомогу можуть розраховувати вони?
У 2019 році до нас звернулася дівчинка з Полтави, яка брала участь в конкурсі робіт від Малої академії наук України. Вона розповіла, що в неї є ідея популяризувати астрономію українською, бо в Україні дуже мало таких ресурсів. Ми зробили їй дуже простий, але зручний сайт, який вона використовує, як особистий блог з астрономії: Космос українською — ASTROCATS. Таким чином вона отримала можливість популяризувати науку українською.
Після цього ми вирішили запустити грант для молодих науковців. Нам може написати будь-який школяр чи студент, який займається популяризацією науки українською мовою, і ми допоможемо їм відкрити власний сайт. Це безкоштовно. Єдине, ми просимо купити домен, щоб потім доменне ім’я залишилось за людиною. Хостинг, поки що, намагаємося надавати свій.
Чи залишається у вас час на хобі?
Після поранень немає здоров’я кувати якісь великі комерційні замовлення, але я їжджу до кузні, якщо є можливість. Це стан потоку — коли можна переключитись і попрацювати руками в прямому сенсі. Іноді я беру замовлення по ковці, але не заробляю цим, хоча по ФОПу у мене є кведи на ковальство.
А ще, коли повернувся з війни, я був закритим від людей. Потім в якийсь момент захотів купити фарби і полотно, хоча ніколи не малював до цього. До речі, моя мама — художниця. Вона завжди пропонувала мені навчитись малювати, але я відмахувався. Через рік після того, коли я сам почав малювати, волонтери підбили зробити виставку, яка потім їздила Україною. Я спілкувався з відвідувачами про підсвідомість через картини та розкривав тему шоку і травми в житті українців.
Як ситуація з пандемією впливає на бізнес, у тому числі на кількість замовлень?
Ситуація з пандемією вплинула 100 % і на наш бізнес, і на світовий. Потрібно постійно розвиватися. Це не просто мотиваційні слова. Зміни на ринку праці будуть відбуватися у найближчі 10 років незалежно від пандемії і коронавірусу — автоматизація наближається. Зараз 70 % наших замовників — українці і 30 % — іноземці. Шукаємо рішення зі співпраці зі студіями з Європи або інших країн. Якщо знайдуться люди, які зможуть нам допомогти рухатися у цьому напрямку, то ми будемо раді будь-яким порадам.
Кількість замовлень останнім часом трошки впала. Правильніше сказати так: якщо проєкт стосується якихось комерційних рішень, наприклад, онлайн-доставки, їх кількість не зменшилася. Якщо ж мова йде про позиціонування, презентацію проекту, іміджеві рішення, то люди кажуть: давайте зачекаємо, поки стабілізується ситуація.
Загалом ми в IT BRO відкриті до різних проєктів, комунікацій та співпраці. Якщо будемо вам потрібні, ми готові підставити плече — ви знаєте, де нас шукати.